###Олег Федорчук: "Нива" зобов’язана продавати гравців" ###

Вінницька «Нива» в другому колі не надто радує своїх прихильників, однак тренер клубу всьому знаходить логічне пояснення… До вашої уваги — інтерв’ю ukrfootball.in.ua з Олегом Федорчуком.

«Аби щось продати, потрібно це купити»

— Олеже Вікторовичу, одне очко після трьох турів другої частини змагань — це, мабуть, не те, на що ви розраховували…

— Гадаю, у перших двох матчах ми мали діяти набагато зібраніше та результативніше. У матчі першого туру зіграли дуже невдало в Києві, а в грі проти «Буковини», вважаю, втратили закономірних два очки. В Олександрії ми супернику значно поступалися, тому особливих ілюзій щодо перемоги там не мали. Нині в нас багато чого не виходить із запланованого.

— У контексті не зовсім вдалих результатів неодмінно варто згадати про гравців, які покинули команду взимку. Чи було їм знайдено рівноцінну заміну?

— По-перше, у нас не було вибору — ці футболісти в будь-якому разі покинули б команду. У нас із гравцями є домовленість: якщо їм надходить хороше запрошення з сильнішим клубів, ми зобов’язані їх відпускати. По перших матчах помітно, що рівноцінної заміни ми не знайшли, але поки що минуло надто мало часу, аби новачки змогли себе показати у всій красі. Ті ж Воронін та Пилявський попервах теж не виблискували.

— Чи схвалюєте ви кадрову політику «Ниви», коли лідери покидають клуб за першої ж вигідної пропозиції від сильніших та багатших клубів, адже при цьому страждають власні амбіції команди?

— Слово «схвалюєте» тут не підходить. Якби ми купували футболістів, тоді мали би право на якісь маніпуляції щодо їхніх трансферів. На ділі ж усі гравці приходять до «Ниви» безкоштовно. У такому випадку кожен з них при підписанні контракту обговорює можливість зміни команди… Тобто, аби володіти контрактом футболіста, потрібно вкласти в нього гроші. Якщо «Шахтар» купує бразильців по 10 млн., він тримає їх скільки заманеться, якби вони приходили безкоштовно, то й із «Шахтаря» вони б ішли при першій же вигідній нагоді. Ось така модель: аби щось продати, потрібно це купити.

— Купляти, як я розумію, в «Ниви» можливості як не було, так і немає досі…

— У всякому разі я не пам’ятаю, коли Вінниця востаннє купувала футболіста. У цьому столітті такого, мабуть, не було.

— Підтримуєте зв’язок із Пилявським («Маккабі» Хайфа), Чангелією («Арсенал» Київ) та Вороніним (ПФК «Севастополь»)?

— Ні. Я ніколи не підтримую зв’язок з футболістами, котрі покидають мій клуб. Якби я з усіма своїми вихованцями підтримував принаймні телефонний зв’язок, у мене не залишалось би часу на тих гравців, які нині працюють під моєю орудою. Вони періодично дзвонять, коли їм погано чи щось не виходить, але це інше. Я ж усім дзвонити не можу.

«Ми єдина команда, яка не провела повноцінної підготовки»

— Що, на вашу думку, заважає футболістам заграти з тією ж упевненістю, що й у першому колі? Лише те, що команду покинуло кілька її гравців?

— Я б не сказав, що нам щось заважає. Передусім, варто відзначити, що ми грали проти достойних суперників. До речі, у трьох наших «весняних» суперників ми не вигравали й у першому колі: було дві нічиї та поразка від «Буковини». По-друге, в нас відбулося чимало змін у складі. Не варто забувати й про складнощі та проблеми при підготовці команди взимку. Ми стали єдиною командою першої ліги, яка не провела повноцінної підготовки, ми практично не проводили спаринги. Таких проблем накопичилося чимало.

— До слова, й у вашу команду прийшло чимало нових виконавців (10). Чи звикли вони до Вінниці й до вас як тренера?

— Це в них потрібно запитувати. Як на мене, проблем нібито немає. Однак відзначив би, що з усіх новачків до стартового складу потрапляє лише двоє футболістів. Загалом, трагедії з невдалих результатів ми не робимо. Не думаю, що всі так уже й чекали на перемогу над «Олександрією».

— Повернімося, власне, до футболу. У стартових двох турах команди тричі пропустила після кутових (двічі в Києві в грі проти «Динамо-2» та в домашньому матчі проти «Буковини»). Це часто свідчить про не зіграність або відсутність класу в гравців…

— Ви праві, щодо «Ниви» відіграли свою роль обидва фактори. Тут і не надто впевнену гру голкіпера в цих матчах варто згадати та молодість наших виконавців. Як правило, при стандартах найчастіше помиляються недосвідчені футболісти. Потрібна передусім увага, а вона приходить із часом, коли за спиною в гравців буде маса таких от помилок, як у Києві чи в матчі проти «Буковини». Згадайте нещодавню гру української «молодіжки» в Данії — два аути біля наших воріт — два м’яча. Яковенко теж казав про втрату концентрації та неуважність. Я оригінальним теж не буду в цьому питанні. Повторюся: трагедії ми не робимо, натомість аналізуємо власні помилки, працюємо над н